Душа народу в українському алфавіті.
З метою утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед учнів школи, виховання поваги до культури і традицій українського народу у ЗОШ № 2 було реалізовано творчий національно-патріотичний проект «Душа народу в українському алфавіті. Промовляють літери до нас». Проект був розрахований на учнів 1-4 класів. Завдання: заримувати українську абетку керуючись любов’ю до України та розмалювати літері у патріотичному стилі.
Треба зазначити, що хлопчики та дівчатка початкової школи виявили не аби яку творчість. Літери не були схожі одна на одну, а від віршиків бриніли струни душі. Лише послухайте:
Г – це голубок літає.
Г – Гей! Козак усіх вітає.
Г – Герб – це гордість України.
Г – гарна вишивка у Ніни.
Д – дощ ллє сльози тихо з неба.
Д – добро робити треба.
Д – дай нам, Боже, в мирі жити.
Д – Державу не зганьбити.
П – прапор будуть підіймати.
П – пліч о пліч треба встати
П – потреби в нас єдині
П – Перемога у Вкраїні.
Т – торпеди не для нас!
Т – танки, вже пройшов ваш час!
Т – тріпоче серце – тиша.
Т – троянду вам залишу.
Я – за мир!
Я – за Вкраїну!
Я – за пісню солов’їну.
Я – я-я – одна сім’я!
В слові МИ – сто тисяч «Я»!
Ш – шаровари у Петра.
Ш – шапка у Микити.
Ш – шлем у лицаря Дмитра.
Ш – штангу носить Ліда.
Діти презентували свою роботи перед усією школою. Закінчити розповідь про творчий проект, хочу словами поета Івана Малковича: «Хай це, можливо, і не найсуттєвіше, але ти, дитино, покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви «ї», а також, витягнувшись на пальчиках, оберігати місячний серпанок букви «є», що зрізали з неба разом із ниточкою. Бо, кажуть, дитино, що мова наша - солов’їна. Правильно кажуть. Але затям собі, що колись можуть настати і такі часи, коли нашої мови не буде пам’ятати навіть найменший соловейко. Тому не можна покладатися тільки на солов’їв, дитино».
Шануймо українську мову!
