«Ніхто не повинен знаходитися у рабстві або в підневільному стані; рабство і работоргівля забороняються в усіх її випадках».

Загальна декларація

прав ООН стаття 4

Торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно доКримінального кодексу Українивизнаються злочином.

На практиці торгівля людьми здійснюється шляхом вчинення ряду дій

1) вербування (як правило воно здійснюється шляхом підкупу, обману, викрадення, зловживання владою чи залежним становищем жертви, погрози чи іншого виду примусу);

2) транспортування (тобто перевіз “живого товару” до країни – реципієнта);

3) передача (купівля-продаж, обмін чи інші оплатні або безоплатні форми передачі “права власності” на людину);

4) експлуатація (примушування до роботи, залучення у злочинну діяльність тощо).

Торгівлю людьми, залежно від мети, можна поділити на:

1) торгівлю жінками і дітьми з метою використання їх в сексуальних цілях;

2) торгівля людьми з метою експлуатації їх праці;

3) торгівля людьми з метою залучення в боргову кабалу;

4) торгівля людьми з метою використання у збройних конфліктах;

5) торгівля з метою втягнення у злочинну діяльність;

6) торгівля дітьми з метою усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях.

Залежно від місця проживання “покупця” можна виділити два види торгівлі людьми:

1) внутрішньодержавна (продаж чи інша оплата передача людини);

2) міждержавна або транснаціональна (здійснення стосовно людини будь-якої незаконної угоди, пов’язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України з визначеною в ст.149 метою).

Якщо Ви вирішили їхати за кордон, ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ:

1. Не ведіть переговори про працевлаштування, навчання, шлюб, туристичні подорожі не превіривши агента. З’ясуйте, чи має агент фірми або підприємець ліцензію на посередництво у працевлаштуванні за кордоном. Таку інформацію Ви можете знайти в Державному центрі зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України за телефоном (044) 220-50-97 з 17.00 до 18.00, з понеділка по четвер, або на інтернет-сайті www.minpraci.gov.ua.

2. Для роботи за кордоном обов’язково необхідно укласти трудовий договір (контракт) і отримати робочу візу. Підписуючи робочий контракт, упевніться, що всі пункти Вам зрозумілі й прийнятні для Вас. Другий примірник договору залишіть у себе.

3. Ваш паспорт завжди має бути у Вас. Ні в якому разі, ні за яких обставин не передавайте його нікому!

4. Закордонний паспорт, візу та проїзні документи оформляйте та сплачуйте особисто. Це не дасть можливості торгівцям людьми втягнути Вас у боргову кабалу або вчинити злочин стосовно інших осіб за Вашими документами.

5. Візьміть із собою копії національного та закордонного паспортів. Зберігайте їх окремо від оригіналу.

6. Залишіть рідним чи близьким копії свого паспорта громадянина України, закордонного паспорта, візи, контракту, свідоцтва про народження, проїзних квитків та свою нещодавно зроблену фотографію, а також номери телефонів роботодавця, знайомих за кордоном, посольства (консульства) України, номер телефону й адресу, де Ви збираєтесь зупинитися.

7. Підтримуйте зв’язок із друзями та близькими, які залишились в Україні. Домовтеся про кодові вислови на випадок небезпеки. Дзвоніть у наперед зумовлений час і негайно повідомляйте про будь-які зміни стосовно Вашого перебування за кордоном.

8. Термін перебування на території іноземної держави вказаний у візі. Не майте справ з особами, які пропонують Вам послуги щодо подовження цього терміну.

9. Завчасно знайдіть інформацію про контакти посольства України в країні Вашого перебування та підтримуйте з ним зв’язок.